У День працівників суду України, що відзначався вчора, відбувся круглий стіл на тему: «Військова служба в умовах воєнного стану. Проблемні аспекти соціального і правового захисту».
Організатором заходу виступив Шостий апеляційний адміністративний суд, а його співорганізатором та модератором — президент Асоціації соціального розвитку через право Інна Силантьєва.
Учасники круглого столу — народні депутати, урядовці, судді, громадські активісти, що займаються захистом прав військовослужбовців, проаналізували проблемні питання правового регулювання проходження військової служби в умовах воєнного стану. Також вони обговорили шляхи їхнього вирішення, вдосконалення інструментів реалізації гарантій соціального та правового захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей.
Кореспондент АрміяInform був присутній на круглому столі, зібрав думки експертів щодо пошуку інструментів вдосконалення соцзахисту військовослужбовців і найшвидшої їхньої соціалізації після Перемоги.
Оксана Епель, суддя-речник Шостого апеляційного адміністративного суду, доктор юридичних наук:
— Беззаперечно, що сьогодні немає в країні більш важливої теми, ніж захист і забезпечення прав наших воїнів, котрі боронять наші кордони, суверенітет і цілісність нашої держави. Тож, дуже дякую усім спікерам: представникам Збройних Сил України, трьох гілок влади, науковцям за те, що ви знайшли можливість у ці складні часи приєднатися до фахового обговорення актуальних аспектів проходження служби військовослужбовцями, а також питань реалізації державою їхнього соціального забезпечення.
Безумовно соціальний захист наших військовослужбовців є обов’язком держави. Необхідно визнати: останнім часом наше законодавство зазнало суттєвих змін щодо покращення якості соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей, утім мені, як науковцю, вбачається, що такі зміни стосуються кількісних, а не якісних норм.
До прикладу, статтею 1 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено сутнісне поняття «соціальний захист», що є ширшим від поняття «соціальне забезпечення», котре було раніше. За цією статтею соціальний захист — це діяльність держави, спрямована на встановлення цілої системи спеціальних правових норм і гарантій для забезпечення матеріальних і духовних, зауважу, потреб військовослужбовців.
Утім, хочу адресувати нашим законотворцям таку критику: якщо ми проаналізуємо сам закон, то ми зрозуміємо, що він не відповідає на питання — а що таке саме поняття «соціальний захист», поняття «духовні потреби» військовослужбовців? У кожного свої духовні потреби і мені здається, що сьогодні, коли наша країна зіткнулася з такою жорсткою зухвалою агресією з боку ворога, духовні потреби наших воїнів, що безпосередньо воюють на фронті, безумовно відрізняються від тих, котрі б вони мали в буденні й мирні часи.
Тож, якщо військові капелани тим чи іншим чином впораються зі своєю функцією забезпечення духовних потреб, мені здається, що ми мусимо подбати про деяке інше наповнення, котре може критися у роботі з моральним здоров’ям. Наші психологи зараз більше працюють на громадських засадах, виїжджають на фронт і спілкуються із воїнами, кажуть, що ті дійсно потребують підтримки морального стану. Адже, якщо ми тут, цивільні, зазнаємо певних моральних і психологічних страждань, то складно уявити, з чим доводиться стикатися нашим хлопцям та дівчатам щодня на фронті.
Отже, метою нашого круглого столу я вважаю напрацювання конкретних висновків, котрі можна було б адресувати нашим законотворцям, щоб вони замислилися про можливість їхньої імплементації до нашого національного законодавства.
Онлайн виступ Євгенії Рябеки, радниці начальника Генерального штабу ЗСУ. Фото Володимира Поліщука
Євгенія Рябека, радниця начальника Генерального штабу Збройних Сил України з правових питань, координатор проєкту «Адвокати ЗСУ»:
— Волонтерський рух «Адвокати ЗСУ» за сприяння Валерія Федоровича Залужного було започатковано ще в квітні. На сьогодні ми маємо більше ніж три тисячі звернень різного формату. 40% — це фактично питання медичної допомоги, соціальних виплат, що ми допомагаємо військовослужбовцям і членам їхніх родин здобувати, або заповнювати документи, або добиватися якихось пільг.
Також чимало є питань щодо соціальних виплат членам добровольчих формувань, питання, як їх прирівняти до військовослужбовців Збройних Сил України.
Ми внесли відповідні зміни на розгляд народних депутатів і нас почули. Наскільки це буде імплементовано в наше законодавство?.. Якщо не вносити такі зміни, передбачаю, що рівень заявок щодо певних невиплат, соціальної незахищеності буде збільшуватися і суди будуть перевантажені такого роду позовами.
Учасник АТО Іван Кучеренко. Фото Володимира Поліщука
Іван Кучеренко, військовий, засновник юридичної компанії «Допомога Ветерану», учасник АТО (ООС):
— Наразі чинне законодавство, зокрема Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», передбачає широкий спектр гарантій. Але цей закон ухвалений ще у 1993 році й потребує системного доопрацювання, адже зміни, які в нього вносилися протягом цього періоду, є точковими й не вирішують проблеми ветеранів по факту.
Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» установлює низку пільг, що покликані вирішити проблеми, з якими ветерани стикаються після війни. Далеко не всі гарантії виконують свою функцію, а ті пільги, що відповідають меті, не реалізуються або реалізуються на неналежному рівні через недосконалий механізм. Деякі гарантії, кошти на які продовжують виділяти з Держбюджету, взагалі втратили свою актуальність, наприклад, позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів.
Такі обставини свідчать про актуальність теми серед ветеранської спільноти. Ці проблеми стосуються не лише осіб, які звільнені з військової служби, оскільки більшість чинних військовослужбовців також мають ветеранський статус та користуються пільгами, передбаченими законодавством. Неефективність соціального забезпечення може демотивувати їх та спонукати до звільнення, що також має негативний вплив на обороноздатність держави.
У більшості країн світу держава піклується як про якість соціального захисту військовослужбовців, так і про реальну можливість отримання ними цих пільг, для забезпечення соціальних гарантій реалізується цілий комплекс заходів, які спрямовані на забезпечення гідного рівня життя і задовільного самопочуття як самих військовослужбовців, так і членів їхніх сімей.
Одним зі шляхів покращення забезпечення соціального захисту військовослужбовців ЗС України може бути надання кредиту на житло або самого житла на пільгових умовах. Це має бути прописано в довгостроковому контракті на службу в ЗС України або іншому військовому формуванні, що безпосередньо стимулюватиме до проходження служби.
Отже, нормативно-правове врегулювання питань забезпечення соціальних гарантій українських військовослужбовців і членів їхніх сімей має наближатися до міжнародних стандартів, зокрема країн-членів НАТО. Саме на це слід націлити вітчизняну специфіку системи соціального забезпечення.
Напрями подальших досліджень можуть полягати в удосконаленні механізму забезпечення соціальних гарантій військовослужбовців в Україні з урахуванням закордонного досвіду.
Фото з офіційного сайту Запорізької обласної ради
Олена Жук, голова Запорізької обласної ради:
— Головні напрямки, які мають стати центром уваги до нашої перемоги та на довгі роки після, — це соціальне забезпечення військовослужбовців та їхніх родин і підвищення статусу військовослужбовців в очах і суспільства, і держави.
Ми маємо чітко розуміти усі питання, які вже назріли та є нагальними, а також прогнозувати проблеми, які неодмінно виникнуть після демобілізації. Якщо говорити загалом, то це проблеми зі здоров’ям фізичним та здоров’ям психічним, фінансові проблеми, проблеми з забезпеченням житлом, продовольством та роботою, механізми повернення до умов цивільного життя тощо. Для цього ми маємо відверто говорити безпосередньо з людьми, які мають ці проблеми. Фіксувати кожну історію та проводити глибинні інтерв’ю із залученням психологів. Аналіз отриманих результатів допоможе у формуванні подальшого плану дій.
Нагальною буде проблема із забезпеченням демобілізованих та членів їхніх родин робочими місцями. Зараз мільйони людей працюють не за фахом, втрачаючи свої навички — це призведе до того, що вони не будуть потрібні на ринку праці після Перемоги. Це питання перекваліфікації або підвищення кваліфікації, роботи служб зайнятості та освітніх центрів, короткострокових програм в університетах та на курсах.
Ейфорія від перемог з часом зникне, і багато з тих, хто повернеться з фронту, можуть відчути себе кинутими напризволяще. Цього в жодному випадку не можна допустити. Шанобливе ставлення до дійсних військовослужбовців та ветеранів має простежуватись у кожній дії та слові.
Віталій Музиченко, заступник Міністра соціальної політики України. Фото Володимира Поліщука
Віталій Музиченко, заступник Міністра соціальної політики України:
— Умовно можна розподілити систему соцзахисту наших військовослужбовців на підтримку чинних військовослужбовців, які проходять службу, і пенсійне забезпечення та соціальної підтримки тих, хто вийшов на пенсію.
Це стосується не тільки військовослужбовців, а й інших категорій населення. Ми хотіли б звернути увагу на те, що Конституція, стаття 46, визначає мінімальний розмір підтримки і гарантій для наших громадян. І проблема полягає в тому, що вся система побудована навколо віднесення певної людини до тієї чи іншої категорії. А система соціальної підтримки, з точки зору Мінсоцполітики, має базуватися на реагуванні та подоланні складних життєвих обставин. Тобто має бути визначений певний мінімальний рівень соціальних гарантій, якщо ми говоримо про систему соціальних гарантій, соціальної підтримки. У контексті проблеми, яка є, маємо говорити про певні плани й можливість коригування цієї ситуації.
Наразі ми напрацьовуємо зміни до базового закону про державні соціальні гарантії і нормативи, для того, щоб ми мали можливість достатньо чітко визначити, що саме і яким чином гарантується громадянам за кошти Державного бюджету.
Галина Третьякова, голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Фото Володимира Поліщука
Галина Третьякова, голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів:
Як зауважила під час круглого столу народний депутат, голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова, в парламенті розглядається питання післявоєнної адаптації військових, створення відповідної системи законодавства й конвертації низки соціальних послуг у грошову виплату.
Грошова допомога, ми думаємо, мусить бути замість пільг — дво-трирічна доплата, стипендія, залежно від того, скільки людина провела в окопах, чи зазнала поранень. І компенсація тих пільг, які не працюють.
Більше за посиланням: Військова служба в умовах воєнного стану. Проблемні аспекти соціального і правового захисту
Фото автора
Володимир Поліщук
Кореспондент АрміяInform